Американський бульдог

Основна інформація

Можна натрапити в літературі та Мережі на ту думку, ніби американські бульдоги – це прямі нащадки сучасних англійських бульдогів. Але більшість знавців породи спростовує такий факт, заявляючи, що в крові американських бульдогів хоч і є незначна домішка англійської бульдожої крові, але не настільки суттєва така спорідненість. Один із найвідоміших заводчиків американських бульдогів – Джон Д. Джонсон, який брав участь у розробці першого Стандарту породи, неодноразово стверджував, що американські бульдоги – це нащадки завезених до Нового Світу староанглійських бульдогів (нині ця чистокровна англійська порода вважається вимерлою) з Великобританії, які згодом були схрещені з мастифами, бульмастифами, пітбулями та іншими породами. З такою думкою згодні більшість кінологів, представників клубів та простих любителів породи американських бульдогів.

Сьогодні американські бульдоги легко справляються з безліччю завдань – від простої служби людині як домашнього сторожа до служби державі. А раніше покликанням цих собак була участь у справах сільськогосподарських – охорона житла фермерів, перегін та випас худоби, що й дало тваринам цієї породи назву «старий сільський бульдог». Часто американські бульдоги брали участь у затриманні дикого звіра – вовків, кабанів та інших. Утворена в останні роки 19 століття порода включає собак схожих по темпераменту, але кілька різних на вигляд. Це можна пояснити тим фактом, що аж до початку роботи селекціонерів не було правильного схрещування, домішувалися крові різних собак, що породжувало багато породних ліній. У наші дні розрізняють два типи американських бульдогів – класичний та стандартний.

Хоча амбулі і короткошерсті, вони потребують регулярних вичісування старих волосків за допомогою щіток і прогумованих рукавиць для видалення вовни (особливо в період линьки, коли процедуру проводять щодня або хоча б кілька разів на тиждень). Часто собаки такої породи линяють протягом усього року, а не лише в осінній та весняний періоди, це стосується найчастіше тих тварин, які проживають у квартирах, а не на свіжому повітрі. Часте вичісування вирішує проблему великої кількості вовни. Купають цих собак близько 2-3 разів на рік за допомогою спеціальних гіпоалергенних засобів.

Два основних нюанси американських бульдогів – рясне слиновиділення і наявність складок на морді, в яких може накопичуватися їжа або бруд (що загрожує алергічними реакціями шкіри). Доцільно кілька разів на день протирати морду собаки серветкою від слини та стежити за чистотою складок. Також господар повинен оглядати все тіло собаки на наявність паразитів і обов`язково проводити профілактику кровососних (бліх, кліщів та ін.).).

Пазурі собакам підрізають за допомогою кігтерізки 1-2 рази на місяць. Обов`язковий контроль за порожниною пащі за допомогою спеціальної зубної щітки та пасти (чистка зубів може проводитись щодня або хоча б кілька разів на тиждень). Власник повинен також протирати очі собаки за допомогою серветок, чистити вуха ватним тампоном (зволоженим спеціальним засобом для чищення вух або звичайною водою). Періодично слід обстежити самостійно собаку на наявність тривожних сигналів – припухлостей, патологічних виділень з носа, очей та вух, потрібно знати температурну норму собаки (Вона повинна бути в межах 37,5-38,5 градусів, а у цуценят трохи вище). Також необхідно стежити за станом травлення собаки, оскільки запор, пронос, відмова від їжі або блювання можуть сигналізувати про наявність серйозного захворювання.

Обов`язкова умова утримання американських бульдогів – наявність щоденних довгих прогулянок та навантажень у вигляді апортування, спілкування та ігор бульдога з іншими собаками на майданчику для вигулу, бігу на повідку з господарем. Із задоволенням ці собаки супроводжуватимуть господаря під час велосипедної прогулянки. Бажано забезпечити собаку іграшками, щоб тварина мала можливість розім`ятися протягом дня. Ті бульдоги, які обмежені в переміщенні і не можуть витратити велику кількість енергії, часто стають апатичними або агресивними, у поведінці їх відзначаються непередбачувані риси.

Раціон американських бульдогів не відрізняється від раціону собак інших порід. Перевагу можна віддати як натуральній їжі (нежирне м`ясо, субпродукти, крупи, овочі, кисломолочні продукти), так і готовим кормам хорошої якості (частіше вибирають сухі корми преміум або екстра-преміум якості).

Малюк-амбуль повинен пройти нелегкий процес адаптації до життя в новому для нього будинку, звикнути до нового господаря та способу життя тієї родини, яка стане для нього згодом рідною. І для цуценя, і для господаря це нелегкий період, до того ж дуже важливий – саме з перших місяців виробляється лінія поведінки собаки по відношенню до господаря та його родини (а також інших тварин у будинку, якщо такі є). Розумніше привчати собаку до життя в суспільстві та новій сім`ї, спираючись на ті моменти, які повідомить заводчик при продажі (що щеня звик їсти, який у нього темперамент, що йому подобається). Не варто дозволяти малюкові заходити за межі дозволеного – кусатися (навіть граючи), стрибати на людей, ганятися за домашніми вихованцями, красти чи випрошувати їжу зі столу, псувати предмети побуту, робити калюжі та купки в недозволеному місці та робити інші «нехороші» справи. Простим командам цуценя можна навчати вже з 2-3 місячного віку. Але перед налом навчання слід налагодити правильний контакт із собакою, коли для неї слово господаря – закон. Тільки тоді можна з упевненістю приступати до дресирування, розраховуючи на добрий результат.

Ті собаки, які купуються як компаньйони, повинні проходити загальний курс дресирування, можна також пройти пізніше захисний курс дресирування (якщо собака куплено для охорони життя та майна власника). Часто амбулі купуються для участі в полюванні (пошук та атака дичини, у тому числі великої), для цього потрібна натаска, яка може проводитися досвідченим власником або бути довірена професіоналу. Якщо американський бульдог буде учасником боїв, варто також продумати процес дресирування та навчання, у жодному разі не нацьковуючи тварину на беззахисних котів, дворових собак. Бій собак – це своєрідний вид спорту, суперечливий, у якого є шанувальники та противники. Але собака, яка бере участь у такій «грі», завжди повинна бути підвладна розумному господарю, а не використовуватися як машина для вбивства та заподіяння шкоди здоров`ю живих істот.

Декілька цікавих фактів

• Амбулі – це невизнаний Міжнародною кінологічною федерацією собака. У Росії є розплідники собак такої породи, влаштовуються виставки та змагання цих розумних та сильних тварин. Хоча навряд чи варто говорити про надмірну популярність амбулів у нашій країні. Відзначено, що російські собаки такої породи виграють як у плані екстер`єру, так і за характером, якщо порівнювати їх, наприклад, із собаками, чиє розведення виробляється в країнах СНД і раніше примикало до Радянського Союзу (у тому числі Україні, де чимало особин, зовні більше схожих на пітбулів, з досить вузькою мордою і нехарактерними для амбулею якостями).
• Хоча американські бульдоги часто й успішно виступають у боях (а також відомі їхні виграші у сутичках з ведмедями, кабанами та биками, тобто тими тваринами, чия вага багаторазово перевищує масу собак), не варто приписувати їм імідж собак-убивць. Вони ціною свого життя готові захищати господаря та довірене їм майно до кінця, не боячись і не відступаючи навіть перед смертю. Чого варте, наприклад, свідчення згаданого вище Джона Д. Джонсона, який був відданим шанувальником амбулею. Під час пожежі, що раптово спалахнула, яка могла занапастити не тільки будинок Джонсона, а й життя його самого, а також його дружини, двоє цуценят амбулій 9 і 11 місяців кинулися на язики полум`я, борючись з ним, як з живим ворогом. Більшість собак злякалися б такого дійства, тим більше з огляду на температуру вогню та паніку господарів. Але амбулії стояли за своїх власників до кінця. Це не єдиний приклад відваги американських бульдогів – у правильних руках ці собаки виростають вірними, справжніми друзями людини. Такими друзями, які живуть у серці та пам`яті завжди.